а час біжить, невтомно поспішає,

а час біжить, невтомно поспішає,
ще живемо. та чи було життя?
не привідкривши навіть двері раю,
відходимо по черзі в небуття.

завтра весна укотре змінить зиму,
настане день. і так уже віки.
зуміти б вчасно змити тонни гриму,
бо вічний світ. не вічні в ньому – ми.

© Яна Цикнева.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


3 − два =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>