Архів категорії: поезiя

Ми удвох… Якщо навіть впадуть всі мости

Ми удвох… Якщо навіть впадуть всі мости
і стежки, як рядки на папір, ляжуть криво –
з ним наосліп над прірвою буду іти,
бо я вірю у нього, як птах в свої крила.

А біда огорне його в ніч крижану
і накриє, як хвиля морська, з головою –
Continue reading

Марія любила музику, грала росами,

Марія любила музику, грала росами,
ходила по оксамитовій стежці босою,
просила води напитися, змучена спрагою.
То йшла, то падала, втрачаючи рівновагу.

Марія любила вірші, писала травами,
не маючи друзів, вночі говорила з уявними.
Continue reading

Твоя гавань – це ще… і ще…

Твоя гавань – це ще… і ще…
І, напевно, було б… більше,
Якби я не писала вірші
Під тобою, як під дощем.
Упираючи стегна в ліжко,
Підставляючи груди – Богу,
Твоя правда – це ще… і трішки.
Геть усе! або: Геть нічого!
Відпустивши громи, цунамі,
Continue reading

<Плач>

<Плач>

Десь птах височіє осінньою
міжгалактичністю.
Верхівки дерев підмітають пилюку
зірок.
Як чорт, посміхається бум релігійних
дотичностей.
Богами ридає пірат одноокий —
перо.

Заляпана tabula rasa хиткими
Continue reading

за цю війну я навіть аж підріс

за цю війну я навіть аж підріс
ходив у другий клас тепер я був би
в четвертому болить розбитий ніс
ударив срулік я про це й забув би
якби не те що ми із ним удвох
вціліли чудом із цілого класу
я заховався за чортополох
він ніч сидів на дереві щоразу
Continue reading

мені не треба тебе частинами,

мені не треба тебе частинами,
я надто гірко і в самий вир.
по сліду збитими в кров колінами,
усім гординям наперекір.

люблю і крапка, та ні, продовження.
несила без і разом вогонь,
без тебе жити напевно зможу я
[до перших дотиків тих долонь].
Continue reading

Поміж ураганами

Поміж ураганами

Є у кожного з нас час випробувань різних в житті,
Коли вперто ідеш, хоч здається – впадеш обезсилено.
Навіть в темні часи, коли щастя лиш бачиться тінь
Відкриває душа, чи готова лишитись красивою.

За відсутності бурь дуже легко тримати лице,
Continue reading

Мій любий хлопчику, це нестерпно,

Мій любий хлопчику, це нестерпно,
та слід покінчити все розривом.
(бо, якщо відьмі зцілити серце,
то вона втратить магічну силу)

Найголовніше – не повертайся,
любов – це те, що смакує гірко.
(бо, якщо відьма знаходить щастя,
вона – це просто звичайна жінка)
Continue reading

до музичної школи сорок хвилин швидким кроком

до музичної школи сорок хвилин швидким кроком
однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову
відлітає бабине літо ще одно́го шкільного року
пришиває до спогадів клаптик кривою циганською голкою

ну не плач заведемо тобі нового кота
Continue reading

Марія любила музику, грала росами,

Марія любила музику, грала росами,
ходила по оксамитовій стежці босою,
просила води напитися, змучена спрагою.
То йшла, то падала, втрачаючи рівновагу.

Марія любила вірші, писала травами,
не маючи друзів, вночі говорила з уявними.
Співала їм перед сном, читала історії,
Continue reading