Давай інкогніто. Без

Давай інкогніто. Без
імен і стареотипів.
Помовчимо під звуки
дощу і джазу.
Ми захворіли,
коханням чи, може,
грипом.
Ми хворі. А значить –
заразні.
Давай помріємо. Про
тихі вулиці.
Нічний Мадрид, або
Валенсію.
Невтомний джаз. У
небо хмуриться.
У нього депресія.
Давай втечемо від
п’яних компаній.
Нехай нам заздрить
парочка кожна.
Станцюєм сальсу – і
драла в Іспанію.
Ми діти. Нам можна.
Давай повірим. У шафі
Нарнія,
а сірі очі – то лиш
безодня.
Впадеш і крапка.
Стою на грані я.
Ні, не сьогодні.
Давай станцюємо.
Востаннє. Парою.
Востаннє вип’ємо.
Сідай до столу.
Життя – street dance.
Це танець над
хмарою,
Це рух…по колу.
(А. Гордун)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять − 2 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>