деформація юності

деформація юності

Шкіра, як карта твоєї сутності
повна жахливого смутку й любові.
Ртуть у очах, деформація юності,
серце – праобраз дівочої зброї.

кохай свого сокола, грішно кохай,
віддайся йому, як остання втрата
без спілих стогонів, з ордою мовчань.
Навчися в цім пеклі якось літати.

А потім хоч кидайся вогнем і водою,
в штрафбати шли всі слова і жести,
співай першу пісню і берися до зброї.
Смерть в той день має померти.

Але ти, дівчино, не бий сильно рук,
цей холод осінній якраз до лиця.
Пам’ятай, що казав тобі Марищук :
« …постарайся вижити тут сама »

© Богдан Зеленюк

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


вісім + = 12

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>