дещо про любов…

дещо про любов…

Мені кажуть : любов стає звичкою,
Якщо в шлюбі багато років…
Ох знавці ж! Чи стояли із свічкою
Ті філософи та диваки ?

Що їм знати про справжню історію
Двох сердець, що з’єднались в одно,
В кого шлюб не якась бутафорія,
Спільний шлях, спільно зняте кіно.

Із роками любов все міцнішає,
Наче добре ігристе вино,
І ховається пристрасть під тишею,
Раптом вибухне, й ляже на дно…

Боротьба до останнього подиху
За коханих триває, кипить…
Вистачає й запалу і пороху,
І солодша за мед кожна мить..

Вже позаду сварки або ревнощі
Вже втомились від зайвих пригод,
Вже лишили дрібні неприємності,
Вдвох долаємо гори турбот.

Тож не бійтеся шлюбу, закохані,
Не тьмяніє з роками любов,
То байки для нещирих й сполоханих,
Хто живе в світі певних умов.

Кожен сам йде шукаючи істину,
І цей пошук дає відкриття:
Що любов може бути барвистою
Доки спрага в нас є до життя.

Людмила Лєгостаєва

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


три + 1 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>