Это не любовь, слишком громко сказано,


Это не любовь, слишком громко сказано,
Это и не дружба, просто так, в строчках завязано…

Как-то так не заметно началось,
Не ища продолжения, словами заканчивалось…

Как-то так, оставив след невзрачный,
Заманив мысли о тебе, как будто настоящим…

Все одинокие слова мои, дополнены тобою смыслом,
Тобою ж брошены надежды и мечты, вместе со мною возродились к жизнь…

Не ища продолжения пути, словно зависимости наших жизней.
Не смев переступить черты, не оставляем в будущем надежды…

Иванна Павлюк

23. 06. 11.


Східна поезія

  • «Мені тебе нестерпно так бракує» «Мені тебе нестерпно так бракує»Мене колись ці спогади доб’ють,А час із нами зовсім не жартує.Мені всі кажуть: «Перейде, […]
  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


чотири − 2 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>