Груднева ніч збудила ніжно клітор.

Груднева ніч збудила ніжно клітор.
Холодні зорі мали мене всю.
Сусідка, податковий аудитор,
В кімнаті поруч. Отже, не соплю.

Підковдра атласна, холодна – аж морозить.
Де ж ти, моє тепло, моя весна?!
На синій атлас ллються тихі сльози.
У шлунку повний хаос від вина.

Блакитні стіни наче льодовиті.
Вікно запріло й видно лиш туман.
Згадались губи смачно-соковиті.
Згадався весь абсурдний біль, обман.

Дивлюсь на стелю, розглядаю тіні
Від шафи, тумби, столу і стільця.
На ліжку твердо. Краще спать на сіні.
Заритись в порохи як то паця.

Усе, набридло: шмарклі, сльози, нюні.
Як це змінити? Зараз розкажу!..
Лимон уявлю – буде досить слюні,
І нігті з пальців рук я обстрижу…

© Emmeline Pankhurst, “Нічні розваги”

1 коментар до “Груднева ніч збудила ніжно клітор.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


3 + = десять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>