І переглянула це фото я востаннє,


І переглянула це фото я востаннє,
І знов згадала, те що вже пройшло
А почуття, що звемо ми “кохання”
Уже давно у Вічність відійшло.
Ми кричимо щодня, із року в рік,
Про те, що палко й віддано кохаєм.
Та скільки пройдено уже доріг…
А ми іще тут вірності шукаєм.
Наівно вірим, що живе кохання
Щире і вічне, як палкий вогонь
Та зігріває нас із вечора до рання
Тепло людських і сонячних долонь.
В сучасний вік цих клятих технологій,
Які руйнують наш буденний шлях
Забули всі про щирість і розмови,
І знову смайлики друкуємо в рядках.
Старі гуляння позабули люди,
До моніторів ми привязані усі.
А ну згадай, коли востаннє був ти
По-справжньому щасливий за ці дні?
Коли востаннє квіти дарував
Тій, кому вк “серце” відправляєш
Коли казав що так їі кохав?
А ти іще взаємності чекаєш?
Забий на цю всесвітню павутину
Приїдь до неї й квіти подаруй.
І покохай чарівну цю людину,
І ніжно-ніжно руку поцілуй..

Автор: By Kvitka😌🌸


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− п'ять = 1