ІНШОГО ШЛЯХУ НЕМАЄ

ІНШОГО ШЛЯХУ НЕМАЄ

Пам’яті полеглих Кіборгів Донецького аеропорту присвячується

Нікому не вірте, що ми не боялись вмирати, –
Й в останньому подиху тліла надія в життя…
Я так не хотів, щоб від горя посивіла мати,
Й не знав, як без мене птахи навесні прилетять.

І серце моє не шукало легкого спокою,
Будило у жилах крові витікаючий шквал…
Нелегко тримати життя у собі під плитою,
Якою живих нас Донецький накрив термінал.

Та ми ще тримались,- стогнали, молились, чекали,
З останньої сили ми рвались в палаючий бій, –
А кров неслухняно струмками під плити стікала,
Кудись в потойбіччя, у морок нестерпно німий,

Аж поки з останнім, затихлим у серці ударом
Зімкнулась над нами сувора бетонна пітьма.
І кожна краплина упала на землю не даром, –
Ми знали усі, що в нас іншого шляху нема.

Матусю, не плач. Нам не страшно було помирати,
Бо там, під плитою, живими страшніше зотліть.
Та краще життя за народ і свободу віддати,
Ніж скніти рабами під гнітом невольницьких плит.

Лютий, 2015 р.
Віра Народна

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


п'ять + = 13

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>