Коли тобою жив


Коли тобою жив
Час, як незбагненно швидко все змінилося.
Мить, як в один раз усе давнє забулося.
А далі лише одні ноти із зошита.
Це таке як сказала ти було життя
Як змінилися ми й порізно
Стали йти в небуття картини минулого
Але чому так? Скажи мені!

Коли тобі дзвонив то ти не брала трубку
Ти вішалась на інших й носила міні юбку
Коли тебе кохав то ти не помічала
Коли тобою жив ти все це відкидала

В відомих фразах шукаємо свою ілюзію ми
Та пізно що не повернути втрачене знаємо ми
І безглузді слова що лягли були рядками
Беззмістовної гри – хвилини втікали
Влад Волошин


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 4 = один