КОРАБЛИК

КОРАБЛИК

відлига осіння м’які біоритми
виходиш з кімнати і тягне курити
світити вогні крізь туман
не квапся кораблику швидше причалюй
ніщо не розвіє твоєї печалі
сліпий океан

якщо твої вени відкриті мов шлюзи
якщо твої спогади мертві медузи
або якщо навіть живі
тримай свої крапки скидай свої коми
і май собі у арсеналі прийоми
як доля твоя – больові –

з прихватом за руку з прицілом на серце
та втрати не варті – розбитого скельця
і всіх недопитих пляшок –
у наших під’їздах у скверах і парках
в юнацьких чернетках в ошатних фільварках
у мріях загорнутих в шовк

і те де я схибив і те у що вірив
не важить сльози у годину приливів
кохана ти знаєш про це
я буду стрибати хиткими вітрами
я гратиму гами твоїми ногами
бо музика понад усe

Автор: Дмитро Лазуткін

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


7 − = два

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>