Край цього поля – зламані тополі,

Край цього поля – зламані тополі,
Навколо – чорна спалена рілля,
Лежать на полі хлопці охололі,
Навіки побратала їх земля.

Тут бій страшний точився іще вчора,
Тікали звідси звірі і птахи,
А ховрахи сиділи щільно в норах,
Та хлопці ті були – не ховрахи…

Ішли вони на ворога відкрито,
Сміливих не стуляючи очей,
А ворог намагався в них влучити
Із «ураганів», “градів” і «смерчей».

Та не вдавалося воїнів злякати,
І ворог вдався хитрощів й підстав,
Коли наказ був хлопцям відступати,
Підступний коридор пообіцяв.

Та вже не знаю, як там домовлялись,
Про вихід з Іловайського котла,
Даремно там чини рапортувались,
Колона вийшла , тільки не дійшла.

Їх в чистім полі, де сховатись ніде,
Розстрілювали наче кошенят,
Неначе в тирі, полювали гниди
На вояків – українських солдат.

Став білий день за чорну ніч страшніший
Земля й повітря – все переплелось…
На полі цім не сіятимуть більше,
Тут братство наше воїнське вляглось.

Тут вже не зійде жито та пшениця,
І звір не йтиме, й птаха облетить,
І тим хто вижив, ще воно насниться
І у нащадках ще не відболить.

Хай виростуть край поля знов тополі,
А ворог згине, як і всяке зло,
Тут прагнення посіяне до волі
Й воно у наших душах проросло

Людмила Лєгостаєва

1 коментар до “Край цього поля – зламані тополі,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 − вісім =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>