краєм вуха уловлюю інші , чужі голоси

краєм вуха уловлюю інші , чужі голоси
і по інших кімнатах себе забиваю в кути
перейти
нам на “ти”,
як річки переходять убрід
залишаючи берегу первісний слід наготи

зараз ніч почорніє плащами
сутулих тіней
поза спиною дихання плавне і рівне, як день
і кути до людей
притуляють свої порожнечі –
сивочолі ми – речі, з котрих не струсили
страхів

до вподоби не всім, як сповзають портрети зі стін
осипається все, що під нами, від перестороги
аж скриплять інші стелі й підлоги,
ми тонемо в тім –
приросли до низів,
у кімнатах чужих голосів

Автор: Іванна Шкромида

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


три − = 2

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>