Летять вогні і плачуть діти.

Летять вогні і плачуть діти.
Басистий гамір, наче рій.
Пробачте, правду ніде діти –
то українці йдуть у бій.
Брат проти брати кров’ю, тілом
розплачуються за життя –
життя у вільній Україні,
де справедливе(!) майбуття.
І заклики лунають з сцени:
“Не бий свого! Не согріши!”,
але “бійці” на цій арені
прийшли сюди лиш за грішми.
….
Є на обочині церквина,
– “Смотри, вон тут один притих!…”,
а тут налякана дитина
прийшла молитись за своїх.

Автор: Віка Годунко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


2 + шість =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>