Люди трапляються в людей,


Люди трапляються в людей,
Вриваються в життя, мов вихор,
Здолавши міцність всіх дверей,
Що в душу ми закрили тихо.

Без зайвих слів чи запитань,
Заходять у твій світ без стуку
Із кислим запахом страждань,
З солодким – щастя, з гірким – муки.

Хтось стане тимчасовим гостем,
Інший залишиться навік
Й життя приправить перцем гострим
Чи щастя принесе потік.

Люди трапляються в людей
І тягнуть за собою зміни,
До тих зачинених дверей
Впускають вітер переміни.

Автор: Dasha C.


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 + = п'ятнадцять