“Мамо”

“Мамо”

Вже опали крила дитинства
Думки на вечерю не ті …
Я пам’ятаю про ті таїнства
Що казала ти, мамо, мені

Ти можеш присісти поруч,
Про втому мені не кажи.
Лиш через груди ліворуч,
Дорогу в люди скажи.

Мамо, чи можу спитати,
За що так довго молюсь?
Варте того щоб благати?
Підкажи мені коли помилюсь…

Знаю, що ти мене не зрадиш!
Лиш тобі скажу, що слабка.
Неодмінно мене приголубиш,
Навіть коли я нестерпна така.

Зараз вже пізній вечір…
С тобою допиваємо чай.
В житті бувають річні речі,
Мамо, ти мені вибачай…

Автор: Валерія Скубій

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


6 − = чотири

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>