Мамо, я закохався,

Мамо, я закохався,
Їй двадцять два.
Я довго вагався,
Та вона лиш одна.

Незнана красуня,
Таких ще не бачив,
Мов пташка спросоня,
Така ж необачна.

Я довго сліпим був,
Не помічав,
Нарешті це сталось,
Нас Бог повінчав.

На скільки ж важливі,
Почуття і турбота.
Втонула у чарах,
Сердечна дрімота.

Кохання те ніжне,
Водночас гірке,
Як перший підсніжник,
Мов вишня терпке.

Залишу я все,
Щоб уквітчалась стежина,
Котрою пройдеш ти,
Моя Україна!

Автор: Илья Мигун

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 − = сім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>