матері

матері

ти несла поміж ребрами тіло із вереса в трави
поміж них розливалась водою і дихала криком
і калина казала якщо твого серця не стане
то я кину тобі поміж груди скривавлену кістку

клала книгу та тім`я аби не гнутись від вітру
клала кисень у горло а він не вертався назовні
дай тополе ( просила) покласти дитину на віти
моє сиве волосся не просто ознака сезону

і за мить одна куля дрімала у чорних долонях
одна куля в залізі та сама зосталась у волоссі
ой як холодно холодно сонце не вийшло нагору
ой як холодно холодно сонце не з`явиться зовсім

ти співала для сина і він воскресаючи тричі
увесь світ до колиски тягнув і вкладав тебе спати
може бачиш картопля остання заплющила вічки
тільки бог прокидався щоб знову створити матір

Автор: Софія Безверха

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


4 + шість =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>