Між тобою і мною мереж кількасот кілометрів…


Між тобою і мною мереж кількасот кілометрів…
І не вистачить літа твого, щоб зігріть мою весну.
Я на себе натягую –надцять бавовняних светрів.
І хворію на холод і втому, душевну й тілесну.

Між тобою і мною мільйони несказаних речень…
І не вистачить неба, щоб мою любов зобразити.
Не потрібно питань і вже досить пустих заперечень:
Неспроможна без тебе я дихати, вірити, жити.  

Між тобою і мною віршів нескінченні куплети…
І не вистачить сили, щоби ці рядки не писати.
Все сплітаються літер пусті та крихкі силуети.
А від розпачу хочеться дико нестримно кричати.  

Між тобою і мною сторінки численних історій…
І не вистачить вічності, щоби тебе відпустити.
Не потрібно підтверджень для цих аксіом і теорій:
Я кохаю тебе. Я не вмію тебе не любити.

Автор: Соня Родчин


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 2 = два