Молися тихенько, як молиться жінка,

Молися тихенько, як молиться жінка,
Ти знаєш як треба, в найважчі часи.
Ти з серцем відкритим молись, українко,
Не гнівом, не криком, душею проси.

Вся сила в тобі, та що зібрана з віком,
Хай кров оживить і хай вільно тече,
Єднає в тобі все сучасне із диким,
Хай ангел тримає тебе за плече.

Молися тихенько за все, що кохаєш,
За рідну домівку, братів чи синів,
Молися за все, що на серці тримаєш,
За все, що цей день вберегти не зумів.

Молися як знаєш, молися як вмієш,
Молися як просить вся внутрішня суть,
Молися допоки себе не зігрієш,
І ніч цю холодну, і вранішню лють.

Молися, кохана, з тобою всі квіти,
З яких виплітала Вкраїна вінки,
Молися так щиро, як моляться діти,
Як вміють лиш люблячі, вірні жінки.

Автор: Леся Карпенко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 − дев'ять =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>