На межі почуттів і смерті

На межі почуттів і смерті
На минуле закрию очі.
Наші спогади ще не стерті,
А я дійсно забути хочу.

Відчиняю зненацька двері,
Під порогом зів”ялі квіти,
Твоїм почерком на папері:
“Я боюся в тобі згоріти”.

Не згоряй, потанцюй під небом,
Розкуси мене – я ж брехала!
Мені ніжності вже не треба.
Мені гіркості вже замало.

© Svetok. Света Захарчук

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 − = один

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>