Не скаліч мого щастя відступом,

Не скаліч мого щастя відступом,
Не спотворюй його ваганнями.
Можна вбити без крові й пострілів,
Воскресити можливо бажаннями!

Ти лишай мені сонячні промені,
А дощі хай сіріють зрошенням…
Ти живи у мені не спомином,
А дарунком, у Господа прошеним.

Я відтану з зимового мороку
І вогнем у тобі розвіюся…
Я, до серця ласкавих дотиків,
Дочекаюсь… і світ тоді зміниться!!

Автор: Любов Колосюк

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять − = 7

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>