Не варте воно того, крихітко,

Не варте воно того, крихітко,
Не стане він іншим, забудь.
А в серці так тихо і ніжно так
Ножі його блиснуть й помруть.

І вже після того і світ не мил,
В душі леза з його ножів.
Ти тільки не обрізай тих крил,
Що з жалості тобі лишив.

Ці крила все, що живе ще є,
І все, що боліє в тобі.
Ти не обрізай їх, хоч серце твоє
Наплакало два із морів.

Врятують тебе, однозначно це,
І прийдуть на поклик і крик.
Руками не прикривай лице
Не затуляй свій лик.

Врятують, хоч може і пізно вже,
І вже станеш айсбергом ти,
Але кожен айсберг-не камінь ще,
Розтоплять тебе. Потерпи.

Розтоплять і крига твоя впаде,
І вся оборона до чорту,
І вже не зламає і не вкраде,
І в серці задіють акорди.

А крила змучені, птахо,
І зламані ним у місцях,
Злетять над його дахом,
І силою знов заблистять.

Не варте воно того, дівчинко,
Насправді, не вартий він!
Щасливе у тебе личенько
Буде! Але не з ним…

Автор: Mika Rika

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− один = 1

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>