Ні, не кажи. що ти вродлива,

Ні, не кажи. що ти вродлива,
що ти струнка і молода.
твоя краса, мов час, мінлива,
Спливе, як по весні вода,

що голубим Дніпром гуркоче,
як це не раз уже було.
Настане час, зів”януть очі,
і зморшки вкриють це чоло.

не будеш ти тоді такою,
бо наші дні такі малі.
І старість хмурою рукою
нахилить стан твій до землі.

Це так, це буде неодмінно,
як те, що вже старію я.
Красою іншою повинна
сіяти молодість твоя.

І хай тоді сивіють брови
і кров у жилах погаса.
Краса душі, краса любові –
найвища на землі краса.

, 1939.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 2 = вісім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>