…нині хочу сидіти край моря,

…нині хочу сидіти край моря,
споглядати на сніжні меви,
де морським духмянітиме воля,
де людським шепотітимуть леви.

Де в пісок закрадуться ноги,
ну а хвиля оголить душу,
де думки віднайдуть пороги,
моряки ж – довгождану сушу.

Де людина не знайде горя,
де не знають сльозИ вдОви,
де всі мертві сидять поряд,
а живі з ними млосно говорять.

Де п’янка не тільки отрута,
а гірка не лише самотність,
де прості не пізнають скрути,
а безхатченки – ту бездомність.

Та знайти де таке море?
Що йому невідомі біди,
що сидиш собі на просторах
і не хочеться більше тліти…

Автор: Марія Марковська

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ два = 4

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>