Пишемо великий вірш. Із кожного по два рядочки. 😉

Пишемо великий вірш. Із кожного по два рядочки. 😉

Поїхали:

Я у цьому житті ще до вчора був найщасливішим,
Cвітла мрія летіла задумливо на журавлях…

в чому іронія, брате, в чому сила?

в чому іронія, брате, в чому сила?
богові любо спостерігати за сильними і красивими
богові любо любе, про що можна довго розповідати
(цим й користуються республіканці та демократи)

в чому тут логіка? з моменту створення світу
щойно ріки наповнились – зразу стали міліти
Continue reading

І все-таки

І все-таки, Жадан, Іздрик, Броський, чи Ніколассон?

Я знов торкаюсь твого тіла,наче вперше.

Я знов торкаюсь твого тіла,наче вперше.
Хоч знаю,що востаннє…і нехай.
Я заціловую тебе,на мить завмерши,
Наповнюю жагою через край.

Вуста вустами затуляю на пів-слові.
Я знаю,це закінчиться…нехай…
І моє тіло із твоїм в шаленій змові.
Continue reading

в цей зимовий вечір вона телефонує до мене.

в цей зимовий вечір вона телефонує до мене.
говорить, що її все дістало, що їй погано,
чекає, коли прийде тепло і буде листя зелене.
люди холодні, як лютий, зникли під ранок.

сьогодні тільки сніг тихо говорить під її ногами,
серце зимове болить, як простуджене горло.
Continue reading

І переглянула це фото я востаннє,

І переглянула це фото я востаннє,
І знов згадала, те що вже пройшло
А почуття, що звемо ми “кохання”
Уже давно у Вічність відійшло.
Ми кричимо щодня, із року в рік,
Про те, що палко й віддано кохаєм.
Та скільки пройдено уже доріг…
Continue reading

Останній поцілунок

Останній поцілунок

Невиплакані сльози – ці слова,
Що ніжно виливаються в зізнання.
Його мовчання – тиша грозова,
А голос – дотик теплого кохання.

Я ним єдиним випита до дна,
Як солодко і гірко в цім зізнатись.
Він не сп’янів. В цім – не його вина.
Continue reading