перелітні птахи не сумують напевне за домом,


перелітні птахи не сумують напевне за домом,
їх так манить тепло, що тепер не дарує зима.
в цьому світі ніхто і нічого не винен нікому.
і ти знов відлітаєш. і знов я лишаюсь сама.

дрібно руки тремтять. дикий вітер із розуму зводить.
просто осінь надворі і не гріє та клята любов.
і ще жодного сну не було, в який ти не приходив.
і ще жодного дня не було, щоб ти й справді прийшов.

я не схожа на тих ідеальних, розумних, красивих:
мені ліжко – притулок, а ковдра – це мій намет.
я так швидко звикаю до людей і до нікотину.
ти пішов. і тепер я залежна лиш від сигарет.

A.S.


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

1 коментар для “перелітні птахи не сумують напевне за домом,”

Залишити відповідь до Сергій Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 − = вісім