Про Ольгу Фреймут

Про Ольгу Фреймут

Я бачив дивний сон. Немов до мене в хату
Програма «Ревізор» схотіла завітати,
І камери, світла, і Фреймут в рукавицях,
Вже стали на поріг, а я почав хреститься.
Куди же ти валиш, білявко, схаменися,
Я – вуйко з полонин, а ти – висока птиця,
Ти з Лондона мадам, ти вельми гонорова,
Я – хлопець із села, у мене є корова.
На тебе я дивлЮсь і бачу:дуже схудла,
Спечу тобі млинець, а там в куточку – пудра,
У шафу не дивись, бо твОго там немає,
Сідай на мій диван, поп’ємо краще чаю.
Ти розкажи мені про Київ і Притулу,
Не лізь у мій сервант, ну що ти там забула?
Я самогон зварив і маю банку смальцю,
Ходи, мала, сюди, хапнем по п’ятдесятці.
Я свинку зарубав, тобі наріжу сала,
Свиня – натур-продукт, ще ГМО не мала,
В каструлю зазира? То типу, як спагеті,
Якщо не стане нам, то є ще у пакеті.
Такий ось я Іван, така у мене хата,
Резини не тягни, давай сертифіката,
Я бачив дивний сон. Прокинувся поволі,
Закінчився ефір. Нема вже Фреймут Олі…

Автор: Ваня Добруцький

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


чотири + = 8

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>