Скупе повітря б’ється крізь вікно.

Скупе повітря б’ється крізь вікно.
Холодна постіль. І думки про тебе.
І душу не зігріє те вино,
Яке лиш відкорковане для себе.

І спогади п’янкими пелюстками
Закружать голову, думками ні про що,
Осушать берегів моїх причали,
Змалюють кольори рум’яних щок.

І крізь завісу бачу блиск очей,
До болі рідних, весело-нещасних.
От скільки ще недоспаних ночей
Мені чекати поцілунків вчасних…

Чи то скупе повітря не дає дихнути,
Чи сльози душать, в темряві мене.
Я тільки можу у очах тонути,

У тих очах, що серце не мине…

Автор: Діана Паляничка

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 9 = одинадцять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>