Слова-слова… як течія ріки,


Слова-слова… як течія ріки,
коли потрібні – їх завждИ замало,
а ми з тобою стільки не змогли,
а ми з тобою стільки не сказали,
а вже прощання.Щож,хороший мій,
ти був моїми мріями сповитий
і навіть зорі бачили вгорі,
що я тебе не вміла не любити.

Давай не жалкувати ні за чим,
на кожен гріх завждИ своя спокута,
в житті ще не придумано ніким
ту долю, що судилась,обминути.
Лише скажи,що зАвжди у юрбі
шукатимеш мої зелені очі
і при свічках, що тануть на столі,
твої слова звучатимуть пророче.

Торкнись мене! Теплом своїх долонь
останній раз зігрій ще рідні руки,
бо за пекучим холодом вікОн
зіткала ніч нам стежку до розлуки…

Як хочеться у цю прощальну мить
без пам’яті в обійми твОї впасти
і те, що сотні років так болить
забути на одну хвилину щастя.
Бо тане ніч сніжинкою в руках
і на уламки вибухають зорі,
тече гарячим воском по свічках
остання крапля нашої любові..

Не знає цього той, хто не відпив
вина гіркого з келиха прощання,
комУ не некладало свОїх швів
по всьому тілу зболене кохання.
Збагне лиш той,хто змерзлі руки грів
над полум’ям згораючого серця,
кому вночі під музику вітрів
хоч плач,хоч вий – не мріється й не спиться…

Ну от і все…Прощальна наша мить…
Нехай тобі живеться,як у казці,
бо твОї очі – то така блакить,
що має здатність дарувати щастя.
А я лише з’являтимусь у снах,
торкатимусь тебе цілунком вітру,
щоб ти читав по зоряних книжках,
що я…тебе…не вміла не любити.


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ сім = 16

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>