Сьогодні на вокзалі бачила солдата..


Сьогодні на вокзалі бачила солдата..
Стояв один – його ніхто не проводжав:
Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,
Немов він сам від себе на війну тікав.

Сумний, стурбований, глибокий,
Задумливо і мужньо в самоті стояв,
Хоч перед ним дорога – світ широкий,
Але він стежку свою власну вже обрав.

Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,
Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,
А в пекло – смерті в зуби їде заглядати –
Боротися за волю на своїй землі!

І шкода стало невідомого солдата:
Він сам – та й я нікого вже не жду,
Тому тепер на нього буду я чекати,
Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!

«Не полишай одних в скрутну годину,
Дай мужності, надії й сили їм пошли!
Дружині – чоловіка, матері – дитину,
І сестрі брата, прошу, рідного верни!»

Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,
Й чекати буду рідного тебе з війни…
Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,
Живим та неушкодженим прийти!

Автор: Світланка Пазиченко


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ три = 4