Сповідь невідомого солдата…

Сповідь невідомого солдата…

Моє ім’я лишиться невідомим,
Я вже його і сам не пам’ятаю
Далеко я похований від дому,
Від рідного душі моєї краю.

Там мирно у селі я жив з батьками,
Вони такі ще, Боже, молодії,
Навчався та дорослішав з роками,
Та втілював в життя найперші мрії.

Так би і жив…Та сталось так в країні,
Що ворог перейшов її кордони,
І я листом подякував родині,
Та з добровольчим вирушив загоном.

На Схід! На Схід!- гарчали вантажівки,
АТО! АТО!- якесь кумедне слово,
І зброя справжня, не якась бруківка,
А поруч «гради» били невгамовно…

Я був один із сотень, що тримали
Від ворога-сусіда оборону…
Під Іловайськом у котел попали,
І зрозуміли: тут тепер до скону.

Ніхто не йшов з біди нас рятувати,
Неначебто списали,як непотріб,
Бо ми же звичайнісінькі солдати –
Гарматне м’ясо …хоч , скидай у погріб..

Тримайтесь ,хлопці! – все що пам’ятаю,
Закінчувалась їжа і набої…
Колись прийти вам стане час до раю,
Я запитаю, хто нас «здав» без бою..

Я у воріт чекатиму хоч вічність,
Бо що мені лишилось ,як чекати…
Ви Богу надаватимете звітність
Про невідомих, без імен ,солдатів…

Я всім бажаю жити в щасті й мирі,
Свободу та братерство цінувати,
Бо не здолають й найлютіші звірі,
Того, хто йде за правду воювати.

Того, хто вчасно йде своїм на поміч,
Забувши про чини і про погони,
Мене нема..та я із вами поруч..
Хоч вже навік лишуся невідомим…

Лєгостаєва Людмила

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 − = вісім

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>