СТРАШНИЙ СОН

СТРАШНИЙ СОН

Грався із хлопцями я у війну,
Мав перемогу «в бою» не одну.
Навіть незчувся, як день промайнув
Стомлений, в ліжко упав — і заснув.
Раптом будинок здригатись почав,
Зопалу я на подвір’я помчав.
Постріли чути і щось гуркотить,
Бомба на мене із свистом летить!
Я припадаю грудьми до землі,
Все потонуло у чорній імлі.
Очі затьмарив пожарища дим.
Де мої мама, і тато, і дім?
«Мамо, мамусю!» — щосили кричу
И ніби в провалля глибоке лечу.
З жахом розплющую очі в цю мить —
Рідна матуся над ліжком стоїть.
Бавляться сонячні зайчики скрізь…
«Синку, сьогодні ти знову підріс!»
Отже, цей жах тільки снився мені?
Отже, війна була тільки вві сні?
Радість охоплює серце моє.
Знаю напевне — усі в мене є!
Мама, і тато, і друзі мої,
Квіти пахучі й зелені гаї…
Хай же ніколи не буде війни!
Хочу веселі я бачити сни.
Хочу сміятись, співати пісень,
Хочу щоб мирним був завтрашній день!

Автор: В.Дворецька

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− 1 = три

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>