Так захотілося мені колись дізнатись,


Так захотілося мені колись дізнатись,
Яким же голосом співає осінь,
Тоді б змогла я з нею заспівати
Чудовим мелодійним двоголоссям.

Я не хотіла осінь потривожить,
Як її пальці бились об асфальт,
І я зраділа – спів лунати може,
У неї другий голос – в неї альт.

І от я тільки пісню підібрала,
Таку чудову і лише про нас,
Прислухалась, як осінь заспівала,
О ні, невже у золотої голос – бас?

Я знов шукаю нову партитуру,
Щоб ми співали з нею в унісон,
Ой, осінь, як мене ти обманула,
Чому не чула я, що в тебе баритон?

Я знову ноти нові підбираю,
І лиш мелодія мені вдається,
А моя осінь тенором співає,
Співає і невинно так сміється.

І я все не здаюся, бо я знаю,
Що наша пісня досі не співана,
А осінь зранку тільки засвітає –
Співає з соловейками в сопрано…

Я розізлилася – кричу – не насміхайся,
Дуету з нас не вийде – відчуваю,
А осінь просить – просто закохайся –
Як на деревах листя колихаю,

Як дощ дзвенить, коли надворі тиша,
Як чути у повітрі силу вітру,
Як чути все, коли ти лиш принишкнеш –
І чути, й видно осені палітру!

Алла Соколовська


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 + два =