Так захотілося мені колись дізнатись,

Так захотілося мені колись дізнатись,
Яким же голосом співає осінь,
Тоді б змогла я з нею заспівати
Чудовим мелодійним двоголоссям.

Я не хотіла осінь потривожить,
Як її пальці бились об асфальт,
І я зраділа – спів лунати може,
У неї другий голос – в неї альт.

І от я тільки пісню підібрала,
Таку чудову і лише про нас,
Прислухалась, як осінь заспівала,
О ні, невже у золотої голос – бас?

Я знов шукаю нову партитуру,
Щоб ми співали з нею в унісон,
Ой, осінь, як мене ти обманула,
Чому не чула я, що в тебе баритон?

Я знову ноти нові підбираю,
І лиш мелодія мені вдається,
А моя осінь тенором співає,
Співає і невинно так сміється.

І я все не здаюся, бо я знаю,
Що наша пісня досі не співана,
А осінь зранку тільки засвітає –
Співає з соловейками в сопрано…

Я розізлилася – кричу – не насміхайся,
Дуету з нас не вийде – відчуваю,
А осінь просить – просто закохайся –
Як на деревах листя колихаю,

Як дощ дзвенить, коли надворі тиша,
Як чути у повітрі силу вітру,
Як чути все, коли ти лиш принишкнеш –
І чути, й видно осені палітру!

Алла Соколовська

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 5 = шість

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>