ти наче грушка медового золота

ти наче грушка медового золота
лиш надкуси – і проллється сік
в’язну мов джміль у твоєму солоді
зміг би – утік би
не зміг
не втік

ти веретеном намотуєш нерви
вени артерії вовну і шовк
ниті – мов вірші оці безперервні
вмів би – замовк би
не вмію
не вмовк

ти наче жало безумного бога –
жити на вістрі “тут-і-тепер”
я не просив же нічого такого
встиг би – помер би
не встиг
не вмер

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


вісім − = 2

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>