Ти пішов захищати країну,

Ти пішов захищати країну,
Не сказавши слова “Прощай! “
Вірю я, повернешся, мужчино,
Й залунають завітні “Давай…”
“Давай сходимо разом до лісу,
В нас природа чудова така.
Хочу слухати тишу я вічно,
Замість пострілів із літака”.
“Давай разом блукати по місту,
Серед вулиць просторих таких,
Я навіки тепер зрозумію
Чом боролись тоді козаки…
За свободу свою й незалежність,
За можливість гуляти отак,
За слова, що лунають тут вільно,
Є ще сотні таких переваг! ..”
Ми гулятимем довго, ледь вічність,
Прислухаючись до горизонту,
Вмить забувши про час сьогодення,
А згадавши Мазепу і Гонту.
І життя до нас знов повернеться,
Стане знову країна одна,
Після безліч негод і поразок
Поцілую тебе у вуста.
Ну а поки, ти-там, ти-в окопах,
Серед танків, постійних атак,
Чи живий, чи давно вже на небі,
Я благаю, подай нам хоч знак!

Автор: Діана Діасамідзе

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


дев'ять − = 8

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>