Ти знаєш, далеко від тебе

Ти знаєш, далеко від тебе
Є безліч пустих незнайомих доріг.
Глибокі озера, пурпурне небо,
Де криється те, що ти не зберіг.

А знаєш, ті гори, що за тобою,
Великі й широкі розкинулись тут
Так схожі на тихе бездонне море,
Бо у них твої мрії, які тепер уже бруд.

А чи знаєш, що вітер, який не втихає,
Безжалісно зносить усе на шляху.
Бо твоя пам’ять усіх викидає,
Хто тебе не залишив у годину лиху.

І лиш глянувши в очі людині,
Усе це побачиш в одну тільки мить.
Кожен день, кожну хвилину-
Помиляються всі, бо всі хочуть жить!

Олександра Максюк

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


4 + п'ять =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>