то хто тепер для тебе я? колишня?

то хто тепер для тебе я? колишня?
чому ж ім’я моє стискає скроні?
чому забув як з іншими не вийшло,
а від думок про нас тремтять долоні?

я не чужа. можливо, трохи інша,
хоч в серці також все на світі вмерло,
обривки пам’яті нанизую на вірші,
лікуюся брехнею, що вже стерла.

і сум в очах помножать циферблати,
бо з кожним днем стає нестерпно гірше
але тобі не варто про це знати,
хто я тобі? знайома. і не більше.

тобі дарують губ солодких ніжність,
чому ж ті губи стали надгіркими?
найбільша радість – хай ніщо – та з рідним,
найбільша мука – все, але не з тими.

© Яна Цикнева.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 1 = три

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>