Ці зупинки на світлофорах,


Ці зупинки на світлофорах,
Заганяють у глухий кут,
Довгі паузи в наших розмовах,
Невід’ємний твій атрибут.

Наше завтра вже не настане,
За п’ятнадцять хвилин новий день,
Вдячна за відсутність омани,
Всі слова випадають з кишень.

Після тебе залишиться слід,
Тільки вирва маленька в душі,
Ти не друг і не ворог – ти досвід,
За п’ятнадцять хвилин ми чужі…

Анна Ботушанська


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ сім = 11