У тиші…

У тиші…
Стояла тиша,мов у тій безодні
Лиш серце стукало й тривожило її…
Ми- наче люди ті підводні
Стояли тихо,і без слів одні.
Ми зустрічались поглядом невпинно
І не торкалися ногами до землі.
І чомусь здавалося це дивним,
Що може бути так у тишині.
Ми втратили реальність з-під контролю
Й жили в своїх придуманих світах
Жили без сліз,неправди й болю,
Тримаючи все небо у руках.
Знімали зорі й кидали додолу
Топтали ряст без бід і без тривог…
Ми перейшли з тобою життя поле
І залишилися у вічності удвох….

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


5 − чотири =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>