Українці, ми сильний народ!


Українці, ми сильний народ!
Так складалось чогось історично:
За століттям століття скорбот
Оминали ми вкрай героїчно.

Українську співучую мову
Добрі люди несли, безталанні.
Ви, страждаючи знову і знову,
Відстояли її! Нездоланні!

Чи даремно? Чи ні? Звідки знаю?
Подивіться в ті зрадницькі очі!
Он де кажуть: “Моя хата скраю”,
Он де чути нічого не хочуть!

Ми хронічно самотній народ.
Де ж поділися браття – слов’яни?
В нас і душі закриті, і рот,
А з локшини й брехні вуха в’януть.

Чом би нам не змінити на краще
Рідний край, чом би не об’єднати?
Український народ – не ледащо!
І нікому його не здолати!

Анастасія Нікуліна


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


8 − один =