В душі не залишилось сил

В душі не залишилось сил
Постійні проблеми, турботи,
Та поруч, улюблений син
І доня в колисці навпроти,
Здається втомилася я
Від тої бурхливості світу
Але коли поруч сім’я,
Усміхнені, радісні діти
Здається я все перейду,
Всі труднощі я подолаю,
Бо їх дуже сильно люблю
Без них, ніби світу немає,
Буває тривожно в душі
Коли їх торкнеться хвороба,
Всю біль би забрала собі
Щоб тільки в них було все добре,
Я очі в ночі не зімкну,
В молитвах до Бога молюся,
Щоб він оберіг всю сім’ю
Бо ж я за них дуже боюся,
Люблю їх, безмежно люблю
І вірю, що все в нас складеться
Я все, що потрібно зроблю,
Хай тільки їм, сонце сміється…

Автор: Марія Скочиліс

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


п'ять + 2 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>