В твоїх очах я хочу потонути,


В твоїх очах я хочу потонути,
Відчути твої дотики і дикий сміх,
Ніколи б в житті тобі не набриднути
І засинати лише в руках твоїх.

Усіх людей готова я послати
Нехай не кажуть, що не пара ми
І все життя готова я віддати,
Аби були щасливі ми.

З тобою наче виростають крила
І хочеться літати в висоті,
Для тебе серце я відкрила
І ці метелики у животі.

Нехай звучить це все дебільно
І я складна, з такими не живуть
Але з тобою почуваюсь вільно
У цьому, мабуть, вся і суть.

Автор: Мар’яна Куруц


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


сім − = 1