Волосся Ваше, мамо, посивіле,

Волосся Ваше, мамо, посивіле,
Для мене завжди буде золотим.
Обличчя Ваше, мамо, постаріле,
Для мене завжди буде молодим.

А ваші руки, мамо, ваші руки
Натруджені, поморщені, худі…
Нехай мої зігріють поцілунки
Подайте ж руку, мамо… Як тоді –

Так хочу щоб Ви, мамо, пригадали –
Ходили ми у сад, до черешЕнь,
І відра повні ягід назбирали…
(Я ж був малий і пхав їх до кишень).

Не думайте, матусю, не забуду
Я Вашу ласку, Ваших всіх повчань…
Як лікували Ви мою простуду,
А ще від нерозділених кохань…

А Ваші очі… в них я зазираю,
Такі веселі завжди, осяйні,
У них, я знаю, мамо, добре знаю,
Живе любов присвячена мені.

А Ваші квіти, мамо, Ваші квіти
Ростуть на клумбах, гарно так цвітуть.
А Ваші діти, мамо, Ваші діти
Онуків поливати їх ведуть.

А Ваше небо, мамо, Ваше небо
Захмарилось чомусь, і ллють дощі…
А нащо, мамо, нас синів ще треба?
Розго̀ню хмари вітром із душі.

© Роман Хованець

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ 9 = одинадцять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>