Вона вкладає сухе листя йому в книги,

Вона вкладає сухе листя йому в книги,
Якщо він в дорозі, пише йому листи:
“Небо тут біле. Дороги сірі. Любове моя,
Я без тебе ношу чорну білизну. Приїзди”

І як часом її спитати, яке ж воно щастя?
Думати буде недовго. Менше хвилини:
“Щастя – коли він тримає стомлену руку,
Коли говориш йому щиро: моя половина”

І якби спитати, яка у неї мрія, відповість:
“Не писати йому листи. Читати з ним книги,
Старіти на одній перині, плакати на його плече,
І як часом вмерти, то в одну домовину.
Щоб і по смерті дивитись на його лице”

21.05.2015
Анна Лисенко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


9 + = чотирнадцять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>