Вони просто собі гуляли,

Вони просто собі гуляли,
Під вечірнім, зірковим небом,
Ще недавно були вони “пара”,
А тепер їм цього не треба.

Так вони один одному кажуть,
І ховають чогось зразу очі…
Він про життя своє розказував,
І вона про своє щось торочить.

Але в погляді хлопця проскакують
Почуття сильного вогники,
Його любов*ю ще називають,
У телевізорах люди-коміки.

І помітно усім крім неї,
Що йому приємно дивитися
На очі її шалені,
На талії чудової вигини.

Бачить, та від холоду труситься,
Пропонує одразу куртку,
Відмовляється, соромиться,
В голові “Що ти робиш, придурку?”

Ще померзли, ховаючи очі,
Подивились на зоряне небо
Він хотів так робити щоночі,
Але їй, мабуть, того не треба…

Базь Олесь

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


− три = 2

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>