Я досі не вірю в це наше щастя,


Я досі не вірю в це наше щастя,
Що дала його нам так бережно Доля.
В надії на те, що все в нас удасться,
Бо нами керує Любов лиш і Воля.

Люблю тебе, мила, усіми словами,
Що їх написали до мене поети.
Люблю тебе, зоре, усіми піснями.
Дарую тобі всі на світі сонети.
Люблю тебе, ясна, усіми квітками ,
Найкращий букет я для тебе зроблю…

Пробач, та не дано сказати словами,
Як же неймовірно тебе я люблю..


Східна поезія

  • до музичної школи сорок хвилин швидким кроком до музичної школи сорок хвилин швидким кроком однокласник збирає каштани — вдає що поцілить у голову відлітає бабине літо ще […]
  • Є тиша, що звучить гучніше слів. Є тиша, що звучить гучніше слів. Є очі, що подібні океанам. Хтось мріє спалахнути, хтось – згорів І час вже не лікує його рани. […]
  • <Плач> <Плач> Десь птах височіє осінньою міжгалактичністю. Верхівки дерев підмітають пилюку зірок. Як чорт, посміхається бум […]
  • Твоя гавань – це ще… і ще… Твоя гавань - це ще... і ще... І, напевно, було б... більше, Якби я не писала вірші Під тобою, як під дощем. Упираючи стегна в […]
  • мені не треба тебе частинами, мені не треба тебе частинами, я надто гірко і в самий вир. по сліду збитими в кров колінами, усім гординям наперекір. люблю і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


3 − = два