Я не забуду ті часи ,

Я не забуду ті часи ,
Коли ми були разом
Як сміялись , як кохались…
Незабуду ці чудові я часи ,
І літнє зоряне небо,
І той великий повний місяць і ясні ті зорі ,
І ті прекрасні емоції що ти дарував мені,
І лавочку в подірї,
І “бутилочку” …
Я ніколи не забуду…
А ще ніколи не забуду, як відкрив мені ти свою душу…
Вона була такою :
Ідеальною , чудовою та бездонною на перший погляд…
Але з часом зрозуміла що ти для мене більше чим друг…
Надіюсь коли ти читатимеш ці рядки, ти зрозумієш про мої приховані почуття…
© Войтович Ольга

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


вісім + = 14

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>