Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.

Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав
І приходять світанки – щоденних турбот адвокати
І несуть під пахвою тисячі різних справ
І кажу їм: – Світанки, все на світі таке муруге,
урожай суєти – залишається тільки стерня
Скільки ми милувались! І жодного разу – вдруге
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


чотири + 7 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>