Я в музиці топлю увесь свій біль,

Я в музиці топлю увесь свій біль,
Аж струни від жалю похмурі рвуться.
я свічки запалю не мимовіль,
І в сердці почуття всі відізвуться.

Самотність потопає у ладу,
В мажорі чи можливо у мінорі,
І ще не раз отак я упаду,
Немов той айсберг,що блукає в морі.

Мене ніхто й ніколи не жалів,
Про співчуття немає тут і мови.
Всі говорили : «сильна ти.переживеш усе.»,
А я ламалася щоразу знову й знову.

У мене вже немає просто сил,
Аби щоразу все це відчувати.
Шкода ,що люди на спині не мають крил ,
Аби десь в небі про усе їм забувати.

Я знову сяду за старенький свій рояль,
У нотах потопивши всі печалі.
Шкода ,що люди так невчасно йдуть,
І так нескладно все жартують почуттями.

Автор: Алина Пугач

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


+ чотири = 12

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>